Аплазія першого пальця кисті
Однією з відмінних рис людини є її двосторонній хват кистю. Виконувати його, як і деякі інші дії, дозволяє великий палець, розташований особливим чином. До того ж він здатний обертатися в різні боки, що збільшує функціональність кисті.
Іноді під дією негативних факторів немовлята народжуються з різними вадами, серед них і аплазія першого пальця кисті, яка характеризується його повною відсутністю. Аномалія викликає не тільки появу косметичних дефектів і, відповідно, комплексів, а й сприяє порушенню функціональності кисті. Через відсутність великого пальця неможливо виконувати двосторонній хват, який застосовується при різних діях.
Основні причини
Формування кінцівок, в тому числі й кисті, відбувається на 4-8 тижні внутрішньоутробного розвитку плода. Аплазія першого пальця кисті може виникнути із-за порушення цього процесу через генетичні особливості або вплив зовнішніх несприятливих факторів.
Існує більше 50 причин вродженої вади відсутності великого пальця. Всі їх можна розділити на кілька груп:
- Ендогенні фактори. Аномалія часто передається у спадок. Нерідко порок є симптомом вроджених захворювань, в тому числі різних синдромів: Ротмунда-Даймонда, Холт-Орама, Тоунс-Брокса та ін. В такому випадку у дитини присутні аномалії розвитку й інших органів.
- Зовнішні чинники. Викликати розвиток вади здатні різні лікарські препарати, які приймає жінка в першому триместрі вагітності. Також мати негативний вплив може хіміотерапія, куріння, наркотики або алкоголь, несприятлива екологічна обстановка та ін.
- Невстановлені чинники. Близько 50% дітей народжуються з аплазією першого пальця кисті, при цьому лікарям не вдається встановити причину її появи.
Патогенез аплазії першого пальця кисті в даний момент до кінця не вивчений.
Симптоми та діагностика
Головний симптом вродженої вади – це відсутність фаланг, п’ясткової кістки, запястно-п’ясткового суглоба і м’язів підвищення. Іншими словами, великий палець повністю відсутній. Аномалія може бути присутньою на одній або обох руках. Іноді аплазія супроводжується іншими вадами розвитку кисті або пальців.
Незважаючи на те, що поставити діагноз лікар може після візуального огляду, зазвичай проводять і рентгенологічне дослідження. На знімку добре видно розташування променів і фаланг пальців. Дослідження дозволяє також визначити наявність інших вад і особливості розташування кісток. У рідкісних випадках можуть використовуватися інші методи діагностики.
Хірургічне втручання при аплазії першого пальця кисті
Лікування аплазії першого пальця кисті можливо тільки оперативним методом. Реконструкція проводиться методом поліцизації другого пальця. Ця методика вважається найбільш ефективною, оскільки дозволяє повністю вирішить проблему обмеженої функціональності недорозвиненої кисті з мінімальними втратами для пацієнта.
Перед операцією необхідно пройти медичне обстеження і консультацію анестезіолога. Це дозволить виявити протипоказання, а також підібрати оптимальну схему анестезії. Рекомендується проводити хірургічне втручання у віці 1,5-2 років, хоча іноді операцію роблять і дорослим пацієнтам, якщо вона не була виконана в дитинстві.
В ході проведення реконструкції другий палець змішається вниз кисті. При цьому п’ястно-фаланговий суглоб стає запястно-п’ястним. Пальцеві вени повністю зберігаються. Також переміщаються нерви і зв’язковий апарат. Такий підхід дозволяє зберегти функціональність і чутливість пальця. Після проведеної операції пацієнт набуває двосторонній хват. Він може виконувати всі необхідні дії.
В ході операції обов’язково застосовується металостеосинтез (установка металевої конструкції в кісткову тканину) для фіксації нового положення пальця. Додатково для забезпечення тимчасової нерухомості накладається гіпсова лонгета.
Особливістю цього хірургічного втручання є те, що воно не потребує додаткового проведення шкірної і кісткової пластики. Завдяки цьому, пацієнти переносять оперативне втручання без ускладнень за умови дотримання всіх рекомендацій лікаря.
Реабілітаційний період
Перший час після операції пацієнт перебуває в стаціонарі під цілодобовим спостереженням медичного персоналу. Тривалість перебування в стаціонарі визначається у кожному випадку індивідуально і може досягати 10 днів. Після операції пацієнтові призначаються знеболюючі препарати для усунення больового синдрому та антибіотики, які попереджають виникнення ускладнень.
Перев’язки потрібні кожен день. При заміні перев’язувального матеріалу обов’язково використовуються антисептичні засоби і ранозагоювальні мазі.
В період реабілітації важливо дотримуватися всіх рекомендацій лікаря. Категорично заборонено мочити пов’язки навіть під час проведення водних процедур. Шви знімають на 14-й день, а ось з фіксуючою металевою конструкцією і гіпсової лонгетой необхідно ходити до 5 тижнів. Цього часу достатньо, щоб палець надійно зафіксувався у новому положенні.
