Класифікація опіків

Практично кожна людина стикалася протягом свого життя з опіками. Хтось доторкнувся до гарячої пательні, хтось пролив на себе окріп або обгорів на сонці. Важливо знати, коли такі ушкодження тканин можна лікувати вдома, а в яких випадках потрібно звернутися до лікаря. Допоможе розібратися в цьому питанні класифікація опіків.

Основні види опіків

Залежно від причини появи опіки поділяють на такі види:

1. Термічні. Такі опіки з’являються в результаті впливу високої температури. Часто зустрічаються в побуті в результаті впливу гарячої рідини або пару, розжареного металевого предмета та ін. Пошкодження бувають легкими і серйозними (коли страждають глибокі тканини). Великі термічні опіки можуть представляти смертельну небезпеку в залежності від ступеня тяжкості.
2. Хімічні. Такі опіки викликають різні хімічні речовини. Вдома це може бути побутова хімія, оцтова есенція, засоби для автомобілів і т. д.
3. Електричні. Виникають в результаті впливу електричного струму. Можуть з’явитися при торканні до оголених проводів, експлуатації несправної техніки або відсутності заземлення. Якщо струм впливає короткий проміжок часу, виникає поверхневий опік на шкірі. При тривалому впливі можуть постраждати навіть внутрішні органи.
4. Променеві. Найчастіше зустрічаються опіки від сонячних променів. Причина – тривале перебування під УФ-променями в пік сонячної активності. Зазвичай пошкодження поверхневі й легко піддаються лікуванню. Винятком є опіки, викликані радіоактивними променями.
5. Комбіновані. До цієї категорії відносяться опіки, викликані декількома з перерахованих вище факторів.

Ступені опіків

В медицині застосовується й інша класифікація опіків. Залежно від глибини пошкодження тканин виділяють такі ступені:

• I ступінь. Пошкоджується тільки верхній шар шкірних покривів. Опік супроводжується почервонінням і припухлістю. Спостерігається локальне підвищення температури тіла, помірний біль, який може посилюватися при рухах.
• II ступінь. Руйнуються глибші шари епідермісу. Опік супроводжується появою пухирів. Навколо рани виникає запалення. Згодом оболонка бульбашок відпадає, а на його місці утворюється новий епітелій. Біль може бути сильним і заважати вести звичний спосіб життя.
• III ступінь. Шкірні покриви пошкоджуються глибоко. Іноді страждає навіть підшкірна клітковина. Опік супроводжується некрозом тканин, тому рана може мати темний і навіть чорний колір. Постраждалого мучить сильний біль, відновлення тканин протікає повільно. Іноді потрібна пересадка шкіри.
• IV ступінь. Шкіра обвуглюється, страждають м’язи і навіть кістки. Характерний нестерпний біль. Рана покривається темно-сірим струпом через некроз тканин.

Важливо! Якщо пошкодження поверхневі, але займають велику площу, не варто займатися самолікуванням. Не нехтуйте кваліфікованою медичною допомогою, інакше може розвинутися опікова хвороба.

Особливості надання першої допомоги при опіках

Перед початком надання першої медичної допомоги потерпілому переконайтеся у власній безпеці, особливо, якщо опік викликаний електричним струмом або хімічною речовиною.

Обов’язково слід зупинити вплив фактора, що викликав опік. При хімічному опіку рану слід промити, щоб видалити залишки агресивної речовини. Щоб знизити температуру пошкоджених ділянок і зупинити поширення опіку, використовуйте холодну воду, бажано кип’ячену. Поливайте нею рану або опустіть постраждалу частину тіла в ємність з водою.

Потім слід нанести антисептичний та ранозагоювальний засіб. Істотно прискорюють процес регенерації тканин протиопікові препарати, які випускаються у вигляді емульсій, мазей, пінок або аерозолів. При опіках другого та третього ступеня необхідно накласти стерильну пов’язку. При сильному болю слід дати постраждалому знеболюючий засіб, щоб попередити больовий шок.

При опіку струмом необхідно припинити дію електрики, потім обробити рану антисептиком і нанести ранозагоювальну мазь. При сильному пошкодженні слід негайно викликати швидку допомогу. При опіках оцтовою есенцією нейтралізуйте залишки речовини лугом (наприклад, содою). Потім проведіть обробку рани.

При великому ушкодженні шкірних покривів і слизових, а також пошкодженні внутрішніх органів слід негайно викликати швидку допомогу або доставити пацієнта в лікарню самостійно.

Чого не можна робити при опіках?

Незалежно від природи походження опіків необхідно пам’ятати про наступне:

1. Не можна прикладати до рани лід або поливати пошкоджену ділянку крижаною водою. В такому випадку пошкодження тканин може стати сильнішим, оскільки до опіку приєднається обмороження.
2. Не змащуйте пошкоджені тканини маслом або будь-яким іншим жиром. Через плівку, що утворюється, опік може збільшитися.
3. Не перевіряйте ефективність народних засобів.
4. Не відкривайте пухирі в домашніх умовах. Якщо вони мають великі розміри або рідина в них стала каламутною, зверніться за допомогою до лікаря.
5. Не можна торкатися до рани брудними руками. Ризик інфікування в такому випадку збільшується. Перед обробкою опіків навіть першого ступеня руки ретельно вимийте з милом і обробіть дезінфікуючим засобом.
6. Не використовуйте для дезінфекції пошкоджених ділянок препарати, що містять спирт. Інакше опік може посилитися, а через пересушування порушиться регенерація тканин.

При великих пошкодженнях зверніться до лікаря, не варто чекати погіршення самопочуття. Самолікування може тільки погіршити ситуацію і привести до розвитку ускладнень. Відновлення пошкоджених тканин можливо тільки за умови вибору правильної тактики лікування.