Обмороження: класифікація та перша допомога

Обмороженням називають ушкодження м’яких тканин у результаті впливу на них низьких температур. Прискорити процес можуть вітер та висока вологість повітря. Тому отримати обмороження можна навіть тоді, коли на вулиці показники температури перевищують 0 градусів.

Також до обмороження може призвести перебування в нерухомому або вимушеному незручному становищі протягом тривалого часу, патології серця або судин, голод, ослаблений імунітет, перевтома, непідходяще взуття або одяг (надто вузьке, здавлює кінцівки, вологе і т. д.). Як уникнути обмороження та що робити при холодовому пошкодженні тканин?

Ознаки обмороження

На обмороження можуть вказувати такі зміни:

• блідість шкірних покривів;
• зниження або повна відсутність тактильної чутливості пальців чи кінцівки;
• поява набряку та почервоніння шкіри при відігріванні;
• формування міхурів, наповнених кров’ю;
• зниження тиску і натомість прискореного пульсу;
• зниження температури тіла.

Ступені обмороження

Виділяють 4 ступеня обмороження тканин:

1. Легке обмороження. Настає у разі нетривалої дії холоду. Першою ознакою початку обмороження є поколювання або печіння шкіри, яке поступово переходить в оніміння, свербіж або біль різної інтенсивності. При цьому уражена ділянка стає блідою, а після відігрівання різко червоніє. Іноді відтінок шкіри може ставати яскраво-червоним. Також спостерігається набряклість м’яких тканин. На цьому етапі відмирання шкірних покривів немає. Через кілька днів шкіра може лущитися. На повне відновлення потрібно до 5-7 днів.
2. При другому ступені обмороження шкіра стає блідою та холодною, порушується її чутливість. Після зігрівання печіння та свербіж більш інтенсивні, ніж на першій стадії. Через кілька днів після отримання травми на шкірі з’являються бульбашки, наповнені прозорою рідиною. На повне відновлення витрачається до 2 тижнів. При цьому рубці після зникнення бульбашок на шкірі не залишаються.
3. При третій стадії обмороження відбувається ушкодження шкіри з подальшим формуванням рубців чи грануляцій. Відмерла тканина відторгається протягом 2-3 тижнів. Далі протягом 1 місяця відбувається процес рубцювання.
4. На четвертій стадії спостерігається повне відмирання м’яких тканин. Можливе ураження суглобів та кісткової тканини. Пошкоджена ділянка має синій відтінок. При зігріванні утворюється набряк, який поступово збільшується.

Перша допомога при обмороженні

Перше, що потрібно зробити з людиною, яка постраждала від обмороження – це перемістити її в тепле приміщення. Необхідно пам’ятати, що різко розігрівати тканини, які зазнали впливу холоду, не можна.

При загальному переохолодженні тіла людину слід укутати в теплу ковдру. На пошкоджені ділянки накладається термоізолююча ватно-марлева пов’язка. Завдяки їй вдасться запобігти різкому нагріванню тканин, що може негативно вплинути на їх функціональність.

При обмороженні кінцівки можна помістити у ванну з водою, температура якої не перевищує 20 градусів. Поступово температуру слід підвищувати до 40 градусів. Пошкоджену кінцівку рекомендується масажувати легкими рухами протягом 30-40 хвилин. Також потерпілому необхідно дати тепле пиття. Ідеально підійде солодкий чай.

Щоб усунути больовий синдром, потерпілому слід випити знеболювальне. За наявності ознак серйозного ураження тканин (2 стадія та глибше) людину слід доставити до медичного закладу для надання їй кваліфікованої допомоги.

Також важливо запам’ятати, чого не можна робити під час обмороження:

1. Неприпустиме інтенсивне розтирання уражених ділянок руками, спиртом, снігом тощо. Такі дії можуть спровокувати порушення цілісності шкіри, утворення тромбів або посилити процес руйнування тканин.
2. У разі появи бульбашок заборонено їх проколювати.
3. Не варто натирати пошкоджену шкіру жиром, спиртом тощо.
4. Для зігрівання кінцівок, вух, носа та інших виступаючих частин тіла заборонено використовувати гарячу воду, грілки.

Процес відігрівання має відбуватися поступово. Різниця між температурою пошкоджених та здорових ділянок тіла не повинна перевищувати двох градусів. Якщо підвищення температури буде різким, можлива поява набряклості або синюшності тканин.

Лікування та профілактика обморожень

Стаціонарне лікування обморожень базується на використанні лікарських препаратів:

• знеболювальних засобів;
• антикоагулянтів;
• вітамінів;
• судинорозширювальні ліки;
• фібринолітиків.

При цьому проводиться термоконтроль фаланг пальців, променевозап’ясткових і гомілкових суглобів, кистей, основи стоп. Доки показники температури в контрольних точках не досягнуть 28-30 градусів, не можна знімати термоізолюючу пов’язку.

Якщо присутня глибока холодова травма, пацієнту призначають хірургічну операцію, під час якої проводять видалення некротичних ділянок. У деяких випадках може бути потрібна часткова або повна ампутація пошкодженої кінцівки з наступною пластикою.

Щоб уникнути обмороження, важливо тепло одягатися, особливо коли на вулиці великий мороз, сильний вітер і висока вологість повітря. Обличчя та інші відкриті ділянки тіла слід максимально захищати від холоду. Також варто попередити промокання одягу та взуття. Речі не повинні бути надто вузькими та стягуючими. При тривалому знаходженні на вулиці у мороз, важливо уникати куріння та вживання спиртних напоїв.

Особливо важливо уважно стежити за маленькими дітьми. Перед виходом на вулицю їм варто змащувати руки та обличчя дитячим кремом чи іншими захисними засобами.

Небезпеку обмороження можна порівняти з опіками. Тому важливо одягатися за погодою та не перемерзати. Якщо уникнути обмороження все-таки не вдалося, варто відразу звернутися за медичною допомогою, щоб уникнути ускладнень і досягти максимально швидкого відновлення.