Перейти до змісту

Трофічна виразка: лікування в домашніх умовах і хірургічне лікування

Якщо з’явилася трофічна виразка, лікування в домашніх умовах можливе тільки під наглядом лікаря. Категорично заборонено займатися самолікуванням, оскільки воно здатне привести до розвитку серйозних ускладнень. Якщо після застосування медикаментозної терапії трофічна виразка не загоюється, хірургічне лікування буде єдиним шансом позбутися патології.

Лікування трофічних виразок в домашніх умовах

Пацієнти, які вперше зіткнулися з патологією, часто розмірковують над питанням про те, як лікувати трофічні виразки в домашніх умовах. Однозначно відповісти на нього складно. Однак лікування трофічних виразок у домашніх умовах завжди базується на простих діях – очищення рани та прискорення регенерації тканин.

Якщо на тілі є трофічна виразка, лікування в домашніх умовах проводиться за такими принципами:

  • Спочатку рану необхідно очистити від гною і відмерлих клітин, які служать відмінною основою для розмноження бактерій.
  • Потім обробіть уражену ділянку антисептиком.
  • Нанесіть ранозагоювальну мазь. Можуть використовуватися препарати з підсушуючим ефектом.

Проводити обробку рани та змінювати пов’язки рекомендується 2 рази на день.

Якщо є трофічні виразки, лікування в домашніх умовах може проводитися тільки при відсутності ризику розвитку ускладнень і під контролем лікаря. Важливо не тільки боротися із симптомами, а й усувати причину. Може знадобитися використання компресійного трикотажу і виконання спеціальної гімнастики для відновлення кровотоку та попередження застою лімфи.
Лікування трофічних виразок в домашніх умовах часто пацієнти доповнюють засобами народної медицини.

Важливо! Якщо ви вирішили перевірити ефективність таких рецептів, спочатку проконсультуйтеся з лікарем, щоб переконатися, що обрані ліки небезпечні для здоров’я.

Трофічна виразка: коли потрібна хірургія?

Якщо утворилася трофічна виразка, хірургія може знадобитися в наступних випадках:

  • до рани приєдналася небезпечна бактеріальна інфекція;
  • в місці пошкодження постійно накопичується гній (медикаментозні препарати не дають бажаного результату);
  • трофічна виразка має велику площу або не загоюється більше 2 місяців;
  • патологія супроводжується сильним набряком ноги;
  • існує ризик поширення інфекції по всій нозі, що загрожує її ампутацією.

Якщо є трофічні виразки, хірургія проводиться тільки за рішенням лікаря. Виключно фахівець приймає рішення про проведення оперативного втручання. Лікар бере до уваги ступінь розвитку патології, ризик появи ускладнень, загальний стан здоров’я та інші особливості.

Якщо присутнє запалення трофічної виразки, хірургічне лікування проводиться у випадках, коли пацієнт звернувся пізно за медичною допомогою (патологія запущена) або медикаментозна терапія не дає бажаних результатів.

Склерохірургічне лікування трофічних виразок

Якщо турбують трофічні виразки, загальна хірургія, що передбачає проведення класичної операції, застосовується рідко. Під час традиційного втручання лікар механічно видаляє всі відмерлі клітини, чистить рану від гною, а потім ушиває проблемне місце.

Хірургічне лікування трофічних виразок гомілки зазвичай включає ушивання судин. Іноді потрібна пересадка м’яких тканин або шкіри.

Зараз все більшої популярності набирає лазерне, склерохірургічне лікування трофічних виразок. Малоінвазивні методики налічують чимало переваг:

  • проводяться в амбулаторних умовах;
  • не вимагають госпіталізації та тривалого відновлення;
  • відсутній реабілітаційний період;
  • відрізняються високою ефективністю;
  • хороший косметичний ефект;
  • виконуються під місцевою анестезією.

Якщо застосовується лазерне, склерохірургічне лікування трофічних виразок, пацієнт може відправитися додому через 2-3 години після процедури. Залежно від тяжкості перебігу захворювання може знадобитися кілька сеансів. Малоінвазивні методики все частіше замінюють традиційне хірургічне втручання, оскільки мають мінімальну кількість протипоказань.

Важливо пам’ятати! Спосіб лікування трофічних виразок підбирає лікар індивідуально в кожному клінічному випадку.

Жернов

Автор Жернов Андрій Олександрович

Пластичний хірург

Перейти до вмісту