Діабетична стопа – це цілий комплекс симптомів, які часто стають наслідком ускладненого перебігу цукрового діабету. В результаті відбувається ураження м'яких тканин. Якщо вчасно не звернути увагу на проблему і не почати своєчасне лікування, наслідки можуть бути дуже серйозними, аж до летального результату. Більше, ніж у 90% випадків діабетична стопа розвивається у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу.

Причини розвитку

Головною причиною, по якій розвивається діабетична стопа у хворого з діагнозом цукровий діабет, є висока концентрація цукру в крові. Це призводить до того, що провідність і стан судин порушується, виникає трофічне ураження тканин, яке пацієнт може спочатку не помічати через те, що чутливість кінцівки знижується. Але якщо в ранку або на інше ушкодження на шкірі потрапить інфекція, розвивається виразка. У важких випадках хворому доводиться ампутувати кінцівку.

Факторами ризику розвитку патології стають:

• травми кінцівки;
• розвиток грибка стопи або нігтів, які сприяють швидкому розширенню кордонів виразки;
• порушення кровообігу;
• зайва вага;
• невропатичні захворювання, при яких знижується чутливість кінцівки, і пацієнт перестає помічати пошкодження на них;
• врослий ніготь, що провокує інфікування тканин стопи.

Ознаки діабетичної стопи

На початковому етапі розвитку діабетична стопа не дає яскравих симптомів, тому пацієнти часто починають звертати увагу на ускладнення вже тоді, коли відбуваються серйозні зміни в тканинах. Першими ознаками, на які варто звертати увагу, є:

• поява кульгавості;
• відчуття тяжкості в нижніх кінцівках;
• набряклість ніг або їх розпухання;
• відчуття оніміння кінцівок;
• підвищена сухість шкірних покривів на ногах;
• формування на стопі тріщин, які не загоюються тривалий час;
• поява на стопі дрібного висипу;
• часта поява мозолів на стопах;
• зміна відтінку шкіри на ураженій стопі.

Найчастіше кінцівка набуває червоного відтінку, хоча у деяких пацієнтів виглядає блідою або синюватою. На ній чітко помітні пухирі, виразки або ранки. Потові залози на стопі перестають функціонувати.

Без лікування захворювання прогресує. Пацієнт помічає характерні для діабетичної стопи симптоми:

• при невропатичній діабетичній стопі підвищується больовий поріг кінцівки, добре простежується артеріальний пульс, змінюється відтінок шкірних покривів;
• при ішемічній формі епідерміс стає блідим, а кінцівка – холодною, помітна артеріальна недостатність, виникає некроз тканин;
• при змішаній патології неприємні відчуття можуть не турбувати пацієнта, при цьому у нього розвивається артроз або артрит, підвищується ризик переломів і вивихів.

Діагностика

При підозрі на розвиток діабетичної стопи пацієнту важливо якомога раніше звернутися за медичною допомогою. Діагностикою патології займається невролог спільно з ендокринологом. При першому огляді лікар визначає чутливість тканин, рівень оксигемоглобіну в крові, перевіряє кровотік, візуалізує садна, ранки та інші ушкодження.

Після цього призначається додаткове обстеження, яке включає:

• рентгенограцію;
• аналіз крові на глюкозу;
• УЗД вен і доплерографію.

Лікування

Вибір лікування залежить від багатьох факторів: причина, ступінь розвитку патології, загальний стан пацієнта і т. д. На початку хворому підбирають консервативну терапію, яка включає застосування:

• антибактеріальних препаратів;
• знеболюючих засобів;
• препаратів, що сприяють нормалізації рівня цукру в крові або коректують дозу інсуліну;
• лікарських засобів, що нормалізують кровообіг у судинах ніг;
• препаратів для обробки та знезараження виразок;
• діуретиків, антагоністів кальцію.

Якщо своєчасно не почати лікування, виразки пошкодять судини, кістки та інші тканини. У такій ситуації пацієнтові необхідне проведення операції:

1. Ангіопластика. Під час операції проводять відновлення кровообігу в судинах. Таке втручання дає можливість зберегти кінцівку.
2. Некректомія. Операція проводиться у разі, коли площа некротичної тканини перевищує 2 см. В ході втручання лікар проводить висічення пошкодженої ділянки, захоплюючи при цьому частково здорову тканину.
3. Аутовенозне шунтування. Для забезпечення ступні достатньою кількістю крові лікар збирає венозну гілку.
4. Ендартеректомія. Під час операції проводиться очистка артерій від атеросклеротичних відкладень з відновленням кровообігу.
5. Стентування артерій. Проводиться, якщо виявлено склеювання судинних стінок. Щоб їх відновити, хірург встановлює в артерію спеціальну сіточку.

На етапі реабілітації лікар може рекомендувати фізіотерапевтичне лікування діабетичної стопи:

• УВЧ для поліпшення кровообігу, знеболювання і з метою усунення запального процесу;
• магнітотерапія для стимуляції місцевого імунітету, зміцнення судинних стінок і поліпшення проникності судин;
• фототерапія допомагає прискорити загоєння рани і виразки;
• фонофорез – прискорює процес відновлення пошкоджених тканин.

Крім цього, лікування діабетичної стопи має супроводжуватися лікувальною гімнастикою, дієтою, якісним доглядом за ногами, носінням тільки якісного і зручного взуття. А при появі будь-яких симптомів важливо звертатися за допомогою до лікаря, який проведе комплексне обстеження і підбере відповідне лікування.