Келоїдні рубці: що це таке, причини виникнення

Келоїдні рубці можуть з'явитися практично у будь-якої людини. Такі шрами не прикрашають навіть чоловіків, до того ж вони можуть доставляти дискомфорт, біль і свербіти, що негативно відбивається на якості життя. Тому слід розібратися, що таке келоїдні рубці, та які методики використовують для лікування келоїдів.

Що таке келоїд?

Келоїдні рубці – це патологічне розростання волокнистої та сполучної тканини, яке проявляється естетичним дефектом на шкірному покриві й іншими неприємними симптомами.

Вони можуть утворитися у будь-якої людини, хоча вважається, що люди похилого віку менш схильні до їх появи через зниження активності регенераційних процесів.

Якщо розглядати келоїд під мікроскопом, можна побачити, що він складається з недозрілої сполучної тканини й атипових фібропластів великих розмірів. І хоча в рубці зазвичай мало капілярів, кровоносна система може живити його, що призводить до збільшення утворення.

З'являється келоїдний шрам через 1-3 місяці після травми і може продовжувати рости до 2 років. Потім його стан стабілізується, і він не змінюється протягом усього життя. При цьому естетичний дефект може викликати психологічний дискомфорт, особливо, якщо він знаходиться на обличчі або іншій видимій частині тіла.

Важливо! Келоїдна тканина не перероджується в злоякісні пухлини незалежно від розмірів утворення і зовнішніх чинників.

Розрізняються такі види келоїдних рубців:

1. Справжні, або спонтанні. З'являються на зовні незміненій шкірі без попереднього пошкодження тканин.
2. Помилкові. Розвиваються на місці різних травм: хімічних та термічних опіків, травм, нагноєнь.

Причини появи келоїдних рубців

Причини келоїдних рубців досі достовірно не вивчені, хоча виділяють так звані групи ризику щодо розвитку хвороби. Якщо утворюються келоїдні рубці, причини можуть бути наступними:

• неправильное сопоставление краев раны;
• инфицирование раны с последующим нагноением;
• травмирование формирующегося рубца;
• гормональный дисбаланс;
• нарушения обмена веществ и заболевания эндокринной системы;
• чрезмерное натяжение эпидермиса при наложении швов;
• слабый иммунитет;
• нарушение кровообращения в области расположения раны;
• длительное применение препаратов из группы кортикостероидов;
• повышенная пигментация кожи;
• хронические инфекции.

Келоїдних рубець після операції практично завжди з'являється у людей зі спадковою схильністю. Якщо у батьків була така ж проблема, ймовірність утворення естетичного дефекту дуже висока. Іноді келоїдні шрами з'являються навіть на місці вугрової висипки або слідів від уколів.

Основні симптоми і відмінності від гіпертрофічних рубців

Утворення келоїдних рубців на початковій стадії супроводжується такими симптомами:

• активне зростання сполучної тканини;
• свербіж і печіння шкіри;
• хворобливість, що підсилюється при натисненні;
• ущільнення утворення;
• розростання сполучної тканини за межі рани;
• підвищена чутливість навколо рубця;
• поява багряного або синюшного кольору.

Утворення в активній стадії зазвичай виступає над шкірою і має гладку поверхню. При тому при пальпації може відчуватися пульсація. Коли келоїдне рубцювання переходить в неактивну стадію, шкірний наріст висвітлюється. Він набуває щільну і грубу структуру, здатний доставляти дискомфорт людині. Згодом утворення самі не розсмоктуються.

Іноді келоїдні рубці плутають з гіпертрофічними, хоча вони мають ряд відмінностей:

1. Келоїди часто розростаються за межі рани, часом на велику площу. Гіпертрофічні рубці тільки виступають над областю пошкодження.
2. Гіпертрофічні рубці зазвичай тільки псують естетику шкіри, але не доставляють дискомфорту. Вони не супроводжуються болем, свербінням або іншими неприємними симптомами, що нехарактерні для келоїду.
3. Утворення гіпертрофічного типу з часом можуть ставати практично непомітними, а ось келоїдний рубець тільки незначно світлішає, і то не завжди. Часто залишається багряним протягом усього життя.

Відмінності видно і при мікроскопічному вивченні утворень. У келоїдних рубців присутня значно більша кількість колагену.

Як позбутися від келоїдних рубців: основні методи лікування

Люди, яким довелося зіткнутися з неприємною проблемою, задаються питанням: як позбутися від келоїдних рубців. У сучасній медицині використовуються різні методики для лікування патології. Кожна з них має свої особливості, тому слід розглянути найбільш популярні варіанти.

Застосування мазей, гелів, ін'єкції кортикостероїдів та інших методів для місцевого медикаментозного лікування дозволяє зупинити розростання сполучної тканини і зменшити рубець в розмірах, але не повністю від нього позбутися. З цієї причини терапію препаратами часто комбінують з іншими методиками.

Якщо утворення мають невеликі розміри і знаходяться не на обличчі, можуть застосовуватися силіконові накладки. Принцип їх дії простий – припинення кровопостачання рубця, в результаті чого він перестає рости.

Часто для лікування патології застосовуються фізіотерапевтичні процедури: 

1. Фонофорез. Суть методики полягає у введенні лікарських складів в область ураження за допомогою ультразвукового впливу. Прибрати келоїдний рубець допомагає спеціальний фермент, який розщеплює гіалуронову кислоту.
2. Електрофорез. Можуть застосовуватися аналогічні з попереднім варіантом лікарські препарати, але суть методики відрізняється. Спеціальні прокладки просочуються ліками і прикладаються до проблемної зони, а потім підключаються електроди.
3. Мікроструми. Суть методики схожа з електрофорезом. Слабкі струми покращують кровопостачання і клітинний обмін в рубці.

Також може використовуватися мезотерапія. На основі поживних речовин ін'єкції від келоїдних рубців дозволяють розм'якшити грубу тканину, що призводить до її поступового розсмоктуванню.

Якщо консервативне лікування не дає результатів, позбутися від келоїдних рубців можна за допомогою більш радикальних заходів:

1. Лазерна шліфовка келоїдних рубців. Вважається досить ефективною при такій проблемі. Вплив лазера на проблемну зону сприяє запуску процесів регенерації. В результаті здорові клітини заміщають огрубілу тканину. Важливо після процедури уникати перебування на сонці.
2. Видалення келоїдних рубців за допомогою хімічного пілінгу. Проводиться в два етапи. Спочатку на грубу тканину впливають молочною, саліциловою або іншою кислотою, потім проводять комплекс відновлювальних сеансів для прискорення загоєння шкірних покривів.
3. Кріодеструкція келоїдних рубців. Також відрізняється високою ефективністю, ризик рецидиву зведений до мінімуму. Під впливом охолодженого азоту гинуть і фібропласти, і клітини колагену, тому утворення вдається прибрати повністю.
4. Хірургічне висічення келоїдних рубців. Застосовується тільки в разі появи грубих утворень великих розмірів. В ході проведення операції може використовуватися скальпель або лазер. Другому варіанту впливу частіше віддають перевагу. Головний недолік цього метода – високий ризик рецидиву.

Важливо! Видалення келоїдних рубців неможливо за допомогою народних засобів. Самолікування може тільки погіршити ситуацію. При появі ознак патології слід звернутися до звичайного або пластичного хірурга за консультацією. Спеціаліст проведе обстеження і допоможе підібрати ефективне рішення проблеми.

Профілактика келоїдних рубців

У більшості випадків складно передбачити патологічне утворення при загоєнні рани. Профілактика келоїдних рубців може грунтуватися на застосуванні спеціальних силіконових накладок при різних травмах шкірних покривів в разі спадкової схильності.

Знизити ризик появи келоїдних рубців дозволяє й усунення причинних факторів. Необхідно дотримуватися нескладних рекомендації:

• зміцнюйте імунітет;
• своєчасно лікуйте захворювання, пов'язані з порушенням обміну речовин і функцій ендокринної системи;
• не допускайте інфікування ран;
• відмовтеся від шкідливих звичок;
• мінімізуйте негативний вплив ультрафіолету на шкіру (при перебуванні на сонці користуйтеся сонцезахисними засобами);
• по можливості усуньте фактори, які призводять до травм шкірного покриву.

Навіть дотримання цих порад не гарантує, що келоїдна шкіра не з'явиться, хоча ризик її утворення все ж знижується.

Головний секрет успішного лікування – своєчасне звернення до лікаря!