Лікування хронічного гідраденіту пахвових та пахвинних областей
Якщо діагностовано запущений хронічний гідраденіт, лікування можливе тільки хірургічним шляхом. Однак оперативне втручання зазвичай комбінують із медикаментозною терапією. Такий підхід дає змогу знизити ризик рецидиву і розвитку ускладнень.
Про послугу
Причини хронічного гідраденіту
Розвиток гнійного запалення апокринних залоз спричиняє золотистий стафілокок. Проникнути в залози збудник може через вивідні протоки або лімфатичну систему (потрапляє через ушкодження шкірного покриву під час гоління, розчісування тощо).
Розвивається хронічний гідраденіт за умови зниження захисних функцій шкіри, що з’являється з таких причин:
- надмірна активність потових залоз (особливо спостерігається в спекотну пору року);
- зниження кислотності шкіри;
- неправильна або недостатня гігієна пахвових, пахвинних западин;
- гормональні збої в організмі;
- цукровий діабет та інші захворювання серйозні ендокринної системи.
Також появі гнійного запалення сприяє зниження загального імунітету на тлі загострення хронічних хвороб, неправильного харчування та інших чинників.
Незалежно від того, з якої причини розвинувся хронічний гідраденіт, видалення гнійника слід проводити виключно в клініці. Категорично не можна намагатися самостійно розкривати утворення. Лікування повинен проводити кваліфікований лікар. Тільки так вдасться позбутися патології та запобігти неприємним наслідкам.
Коли потрібне оперативне видалення хронічного гідраденіту?
На початковій стадії хвороби на шкірі в ділянці апокринних залоз виникають невеликі ущільнення. Їхня поява може супроводжуватися свербежем і незначною болючістю. На цьому етапі захворювання піддається консервативному лікуванню за допомогою антибіотиків.
Оскільки на початку хвороба сильно не турбує пацієнта, він не поспішає до лікаря, а тим часом патологія переходить у наступну стадію.
Якщо супроводжується утворенням гною хронічний гідраденіт, операція – єдиний варіант лікування. Операція потрібна за наявності у хворого таких симптомів:
- невеликі ущільнення перетворюються на великі вузлики;
- шкіра навколо утворень набуває темно-червоного або багряного кольору;
- з’являється набряклість тканин;
- сильний біль турбує не лише під час рухів, а й у нерухомому положенні;
- підіймається температура тіла, є загальне нездужання;
Гідраденіт через деякий час розсмоктується самостійно. З рани виділяється гній, зовні схожий на сметану. Але не варто чекати, поки гнійник сам розкриється. На фото можна побачити симптоми, за яких необхідне звернення до лікаря.
Лікування захворювання не можна відкладати, оскільки існує величезний ризик розвитку таких ускладнень:
- абсцес;
- флегмона;
- сепсис (зараження крові)
Проведенням лікування ускладнень гідраденіту повинен займатися виключно кваліфікований лікар.
Як проходить лікування
Якщо діагностовано хронічний гідраденіт, хірургічне лікування використовується при утворенні в потовій залозі гною. Якщо є один гнійник, лікар розкриває його, дренує вміст і проводить антисептичну обробку. Додатково призначають антибіотики.
Крім цього, лікар дає докладні рекомендації щодо догляду за проблемною зоною. У разі рецидивів захворювання може знадобитися видалення апокринної залози.
Якщо хронічний гідраденіт супроводжується утворенням множинних дрібних абсцесів, операцію проводять у два етапи:
- Початку лікар висікає всю уражену клітковину. Рана заживає у відкритих умовах. Щоб зняти запальний процес, пацієнту призначають антибіотики й антисептичні препарати.
- Коли запалення повністю купірувано, хірург проводить другий етап втручання. Рану закривають клаптем шкіри пацієнта. Накладають шви.
Метод проведення операції лікар підбирає в кожному випадку індивідуально залежно від тяжкості перебігу хвороби, симптомів та інших факторів. Хірург нашої клініки також дає поради щодо профілактики захворювання надалі, адже в багатьох випадках його розвиток можна попередити.
Приклади виконаних операцій
Відгуки клієнтів
Фотогалерея
З віком дедалі важче стало підтримувати форму, але в моїй професії зовнішній вигляд дуже важливий. Тому треба стежити за собою і періодично доводиться звертатися до лікарів. Цього разу невеликими корекціями не обійшлося, і я зробила собі глютеопластику. Загалом усе успішно, я задоволена результатом, тож рекомендую лікаря Жернова.
У пологовому будинку поставили діагноз ектрофалангія, не знали чи варто робити операцію, довго сумнівалися, але потім все-таки зважилися. На рішення дуже сильно вплинула консультація у лікаря Андрія Жернова, він пояснив, чому треба робити і не відтягувати. Лікування було успішним. Дуже вдячні лікарю.
Не думав, що колись опинюся на операційному столі з цього приводу, але життя бере своє і з’являється потреба опікуватися не тільки здоров’ям, а й зовнішнім виглядом. Мій ніс не давав мені спокійного життя, ще зі шкільної лави, і викликав почуття неприйняття в суспільстві.
Звичайно, з часом усі звикалися з такою моєю особливістю, але перше враження залишалося на довго. Тому я і вирішив, що пора щось робити зі своєю зовнішністю, і пошукавши серед фахівців, зрозумів, що досвідченішого і обізнанішого лікаря, ніж А. Жернов, годі й шукати. Він зробив усе так, як я хотів, не більше, не менше, при цьому якимось дивом зберігши мою індивідуальність. Велике спасибі йому за роботу.
Після опіків залишилися глибокі рубці в ділянці голови та шиї. Відповідно вигляд був ще той, якщо чесно не очікував, що є методи, які дають змогу успішно лікувати подібні проблеми. Але я так зрозумів у Андрія Жернова є цілий арсенал методів, які можна застосувати в тому чи іншому випадку.
У нашої дитини проявилася сімейна хвороба у вигляді вкорочення пальця на руці. Спочатку думали, що обійдеться, але під час спостереження стали помічати обмеження в рухах. Звичайно, це викликало занепокоєння, оскільки дитина повноцінно не могла виконувати рухи, довелося звертатися до хірургів, і нам дуже в цьому сильно допоміг лікар Андрій Жернов.
Лікувалися у лікаря Жернова А. з приводу синдактилії. Про лікаря можу сказати тільки хороше. Прекрасний фахівець у своїй справі і людина з великої літери. Зараз виконуємо всі його поради та рекомендації, щоб повністю відтворити функцію нормальної кисті.