Термічним називається опік, отриманий в результаті дії джерела тепла. Це може бути вогонь, гаряча рідина або пар, твердий предмет високої температури. З термічними опіками зустрічаються і дорослі, і діти. Згідно зі статистикою, в 84% випадків причина криється у вогні.

Прогнози безпосередньо залежать від ступеня пошкодження тканин та обраної стратегії лікування. При великих пошкодженнях і опіках III-IV ступеня існує ризик летального результату, особливо при відсутності своєчасного надання медичної допомоги.

Симптоми і ступені термічних опіків

У медицині використовується класифікація опіків на ступені в залежності від характеру і глибини пошкоджень. Симптоми безпосередньо залежать від ступеня опіку:

1. I ступінь. Характеризується поверхневим пошкодженням тканин. З'являється почервоніння і припухлість. Людину турбує біль і печіння. Симптоми зберігаються 2-3 дні, а потім поступово зникають.
2. II ступінь.До перелічених симптомів додаються пухирі, які утворюються в результаті тривалого впливу джерела тепла або короткочасно високої температури.
3. III ступінь. Відрізняється некрозом тканин. Залежно від причини опіку некроз клітин може виглядати, як жовта мокнуча желеподібна маса або шкірні покриви залишаються сухими, але набувають темно-червоного чи навіть чорного кольору. Опік супроводжується сильним болем і може доставляти людині серйозні страждання, особливо при великій площі.
4. IV ступінь. Некроз стосується не тільки поверхневого епітелію, але й тканин, розташованих під шкірою. У деяких випадках пошкодження доходить до кісток. Постраждалі ділянки стають темними, червоно-чорними. Кілька великих пухирів зливаються в один величезний. Через сильний біль існує високий ризик розвитку больового шоку. До того ж можуть спостерігатися ознаки інтоксикації: слабкість, тахікардія, блідість шкірних покривів. Це найважчий ступінь термічних опіків, при якій існує ризик летального результату.

Діагностика опіків зазвичай проводиться шляхом візуального огляду. Ступінь тяжкості ушкодження тканин визначається в залежності від зовнішніх проявів і глибини опіку. При визначенні площі пошкодження використовується правило долоні, коли умовно вважається, що площа долоні дорівнює 1% від усього тіла.

Перша допомога при термічному опіку: основні дії

Важливо негайно і правильно надати першу медичну допомогу при термічному опіку, оскільки від цього безпосередньо залежить одужання пацієнта, а часом – і шанси на життя.

Дотримуйтесь наступних правил і рекомендації:

1. Негайно погасіть вогонь на людині. Накрийте щільною тканиною або використовуйте інші методи, наприклад, воду, пісок, землю та ін.
2. Видаліть залишки тліючої тканини з постраждалої людини, але за умови, що вона не торкається рани. Ні в якому разі не можна відривати прилиплу тканину від тіла.
3. Поливайте опік холодною водою протягом 10-20 хвилин, щоб знизити температуру м'яких тканин. Можна опустити пошкоджені частини в ємність з холодною водою. А ось лід використовувати не можна через ризик отримання обмороження.
4. На уражену ділянку нанесіть протиопікову мазь або гель. Потім накладіть стерильну або хоча б чисту пов'язку. Не використовуйте вату. Підійдуть бинти, марля та інші тканинні матеріали. При опіках першого ступеня можна обійтися без пов'язки.
5. Категорично заборонено використовувати різні народні засоби, змащувати рани олією, сметаною, прикладати листя алое та ін.
6. Якщо людина страждає від сильного болю, дайте знеболюючий препарат.
7. При зупинці серця або дихання проведіть реанімаційні дії.
8. Якщо у людини уражена велика площа тіла і спостерігаються симптоми інтоксикації, больового шоку, давайте пацієнтові багато пити, щоб прискорити виведення токсинів з організму.
9. Негайно викличте швидку допомогу або самостійно відвезіть пацієнта в лікарню. Перший варіант кращий, оскільки опіки лікують не у всіх лікарнях.

Важливо не панікувати і заспокоїти постраждалу людину.

Термічні опіки: як проводиться лікування?

Якщо у людини термічний опік, лікування повинно бути комплексним. Вживані заходи зазвичай спрямовані на усунення порушень, що з'явилися в організмі. Комплекс процедур і препаратів підбирається індивідуально з урахуванням ступеня і глибини ураження тканин, супутніх хвороб, загального стану та інших факторів.

У спеціалізованій лікарні або відділенні спочатку проводять туалет рани. Обов'язково застосовується анестезія, щоб уникнути больового шоку. Рану промивають слабким мильним розчином, видаляють частинки розплавленої речовин. Потім проводять обробку антисептиками. При сильному забрудненні рану промивають перекисом водню.

Якщо обрано відкритий спосіб лікування, на рану наноситься протиопіковий засіб. Пов'язка не використовується. При закритому способі після нанесення мазі або емульсії накладається не туга пов'язка, але вона не повинна рухатися. Залишають її в середньому на 7 днів, поки не відновиться шар епітелію.

Думки лікарів стосовно того, чи потрібно відкривати пузирі розходяться. Одні вважають, що їх не варто чіпати, оскільки пухирі служать захистом тканин від інфікування. Інші фахівці стверджують, що вміст бульбашок нестерильний, тому їх потрібно розкривати. В такому випадку в нижній частині пухирів роблять невеликий надріз і всю рідину прибирають, акуратно придавлюючи на міхур ватно-марлевим тампоном.

При опіках IV ступеня потрібно не тільки грамотне лікування, а й пересадка шкіри. Особливо це стосується випадків пошкоджень тканин на великій площі.