Трофічною виразкою називають некротичне ураження м'яких тканин. Причиною їх виникнення є порушення кровообігу, викликане рядом захворювань. Наприклад, тромбозом, варикозом, цукровим діабетом і т. д. Зовні трофічна виразка являє собою мокнучу рану, яка не загоюється тривалий час. У разі проникнення в неї патогенних мікроорганізмів можливе інфікування тканин з розвитком септичного ускладнення. У складних випадках розвивається гангрена, яка змушує ампутувати кінцівку.

Симптоми трофічної виразки

Захворювання здатне розвиватися дуже швидко. Тому при виникненні його ознак важливо якомога швидше записатися до лікаря. Звернути увагу слід на такі симптоми:

• формування на шкірі плями, що має сірувато-синій відтінок;
• відчуття свербіння і печіння шкірних покривів;
• ущільнення шкірного покриву;
• болючість при натисканні на область ураженої ділянки шкіри;
• поява рани, яка гноїться і не заживає тривалий час;
• збільшення розмірів рани.

Причини розвитку

Причин, які можуть призвести до формування трофічної виразки, досить багато. Найчастіше вони виникають на тлі таких станів:

• порушення відтоку лімфи або венозної крові;
• артеріальна гіпертензія;
• хронічна венозна недостатність;
• токсичне ураження тканин;
• атеросклероз;
• цукровий діабет;
• травми, опіки, обмороження;

захворювання шкіри (бешиха, екзема).

Діагностика патології

Щоб діагностувати розвиток трофічних виразок, лікар проводить візуальний огляд ураженого місця. Для визначення тактики лікування він додатково збирає анамнез, щоб зрозуміти, що стало причиною розвитку виразки. До додаткових методів діагностики відносять:

• аналіз крові (загальний, біохімічний і на рівень глюкози);
• функціональні проби;
• дуплексне сканування;
• доплерографія.

Лікування

Терапія трофічних виразок – складний і тривалий процес, пов'язаний з багатьма факторами (причиною розвитку захворювання, терапією, що проводиться раніше, індивідуальними особливостями пацієнта).

Курс лікування завжди спрямований на усунення патологічних процесів і симптомів захворювання, профілактику ускладнень і прискорення загоєння рани. Тому дуже важливо, щоб підхід до терапії був комплексним. Після того, як рана загоїться, пацієнту важливо зайнятися лікуванням першопричини розвитку трофічної виразки, регулярно проходити обстеження. Це дозволить підтримувати ремісію, уникаючи розвитку ускладнень.

При поверхневому ураженні шкіри пацієнтові призначають амбулаторне лікування. У разі формування глибоких виразок терапія повинна проходити в стаціонарних умовах під наглядом лікаря.

Консервативна терапія

Лікування трофічної виразки залежить від того, що стало основною причиною її розвитку. Якщо це варикоз, пацієнтові призначають антиагреганти і венотоніки. Хворим на цукровий діабет показаний прийом антиагрегантів, гіполіпідемічних ліків і препаратів, що поліпшують мікроциркуляцію крові та лімфи. При атеросклерозі важлива дієта і регулярний прийом препаратів статинів.

Незалежно від причини розвитку трофічної виразки необхідно відкоригувати спосіб життя. По максимуму повинно виключатися будь-яке навантаження на уражену ділянку. У деяких випадках хворому рекомендують дотримуватися ліжкового режиму.

Щодня рану потрібно обробляти антисептиком, а шкіру навколо неї очищати теплою водою з милом. Щоб уникнути інфікування рани і розвитку серйозних ускладнень, хворому призначають курс антибактеріальної терапії. Щоб прискорити процес розсмоктування тромботичних мас, на рану накладається компрес із застосуванням гепарину і ферментів. Усунути запальний процес допомагають гормональні препарати і засоби, до складу яких входить декспантенол.

Щоб захистити рану, необхідно регулярно проводити перев'язку. Якщо терапія проводиться в умовах стаціонару, призначають фізіотерапевтичні процедури, що сприяють швидкому загоєнню рани. При венозній недостатності рекомендується носити компресійну білизну.

Хірургічне лікування

Якщо розвиток трофічних виразок пов'язаний з варикозним розширення вен, після загоєння рани може проводитися видалення ушкодженої вени хірургічним або безопераційним способом (склеротерапія, коагуляція лазером, радіочастотна абляція). Якщо патологічний процес пов'язаний з пошкодженням артерії, хірург здійснює реваскуляризуючу операцію, завдання якої полягає у відновленні периферичних тканин. У випадках, коли дефект має великий розмір і довго не загоюється, проводять шкірну пластику.

Прогноз і профілактика

Дати прогноз при такій патології досить складно. Незважаючи на те, що рана сама по собі безпечна для життя пацієнта, вона здатна спровокувати серйозні ускладнення, які стають причиною погіршення якості життя або призводять до інвалідності.

Щоб уникнути розвитку трофічної виразки, рекомендується:

• своєчасно лікувати будь-які захворювання, які можуть стати причиною розвитку трофічних виразок;
• уникати надмірних фізичних навантажень;
• у разі розвитку венозної недостатності регулярно носити компресійну білизну або еластичні пов'язки.

При появі будь-яких ознак, які вказують на формування трофічної виразки, важливо відразу ж звернутися до лікаря та почати комплексне лікування.