Гідраденіт: причини, симптоми, лікування
Гідраденіт – це гнійно-запальний процес, що вражає апокринові потові залози.
Найчастіше захворювання зустрічається у жінок в зоні пахв, а у чоловіків у паху, але також область ураження може розташовуватися близько сосків або пупка, навколо ануса та інших частинах тіла.
Гідраденіт рідко буває у людей похилого віку через те, що функціональність потових залоз з віком знижується. Запалення потових залоз частіше зустрічається у підлітків і жінок в період клімаксу через гормональні збої в організмі.
Запалення потових залоз не відноситься до смертельних захворювань, але може завдати чимало незручностей, а при відсутності лікування викликати ускладнення. Якщо є підозри на гідраденіт, лікування слід почати негайно – комплекс препаратів і процедур повинні підбиратися лікарем, самолікування в цьому випадку неприпустиме.
Гідраденіт: причини запалення
Спровокувати запалення в потовій залозі здатні стрептококи й стафілококи. Патогенні мікроорганізми проникають до потових залоз разом з током лімфи. Потім через залози вони досягають жирової клітковини.
Існують різні причини гідраденіту, але найбільш поширеним фактором вважається неохайність і недотримання правил особистої гігієни. Якщо вчасно не робити водні процедури, піт, що виділяється, створить сприятливі умови для розмноження патогенних бактерій. Ризик інфікування збільшується при голінні пахвових западин та інтимних зон, оскільки на шкірному покриві з’являються мікротравми.
Існують також інші фактори ризику або причини гідраденіту:
- надмірне потовиділення;
- цукровий діабет, ожиріння та інші захворювання ендокринної системи (при надмірній вазі на тілі утворюються складки, в них шкіра довго залишається вологою, що створює сприятливі умови для бактерій);
- порушення роботи потових залоз;
- ушкодження шкірного покриву (подряпини, садна та ін.);
- попрілості;
- слабкий імунітет;
- переохолодження організму;
- в області запаленої залози утворюється невелике ущільнення під шкірою (2-3 мм);
- з’являється свербіж в проблемній зоні;
- при дотику до ущільнення присутня болючість.
Якщо часто виникає гідраденіт, причини можуть бути в спадковості. З’ясувати можливу причину може лікар після попереднього огляду хворого.
Зверніть увагу! При використанні антиперспірантів відбувається закупорювання потових залоз. В результаті блокується робота вивідних протоків, піт не промиває їх і не виходить назовні, створюючи сприятливі умови для розмноження патогенної мікрофлори й розвитку запалення.
Запалення потових залоз: симптоми
Спочатку спостерігаються такі симптоми гідраденіту:
- Якщо ігнорувати гідраденіт, симптоми будуть тільки посилюватися. Ущільнення стане збільшуватися в розмірах, біль і свербіж посилюватиметься, а шкірні покриви навколо запаленої залози почервоніють. Може бути присутнім відчуття жару в проблемній зоні.
- Якщо своєчасно не почати лікування, гнійне запалення потових залоз буде супроводжуватися сильним болем. В ущільненні з’явиться гнійний стрижень. Часто присутні й симптоми загальної інтоксикації:
- підвищена температура тіла;
- озноб;
- нудота і блювота;
- слабкість;
- нездужання.
- При відсутності лікування інфекція може поширитися на інші тканини, а патологія перейти в хронічний гідраденіт. Ознаки захворювання в такому випадку будуть наступними:
- постійна слабкість;
- швидка стомлюваність;
- скачки температури тіла;
- сильна набряклість підшкірного шару;
- загальне нездужання.
Якщо ви помітили перші ознаки гідраденіту, не зволікайте з візитом до лікаря.
Гідраденіт: лікування
Терапевтична схема розробляється індивідуально в залежності від поширеності запалення та його локалізації. На початковій стадії застосовується комплексне медикаментозне лікування гідраденіту, яке включає:
- антибактеріальна терапія (антибіотик підбирається після визначення збудника патології);
- прийом антигістамінних препаратів;
- антисептичну обробку ураженої області;
- застосування імуностимулюючих препаратів для загального зміцнення організму
Також показані волого-висихають пов’язки з антисептиком для зняття запального процесу і сухе тепло. Важливо знати, що при переході патології в гнійну форму використовувати тепло категорично заборонено. Якщо діагностовано запалення потових залоз, лікування також може включати фізіотерапевтичні процедури (лікування ультразвуком, ультрафіолетом, УВЧ-променями та ін.).
Якщо у пацієнта хронічний гідраденіт з частими рецидивами, вводять стафілококову вакцину для попередження повторних проявів патології. Якщо такий метод є неефективним, використовують більш радикальні заходи.
Коли і як проводиться хірургічне лікування гідраденіту?
Якщо консервативна терапія не дає результатів, проводять хірургічне лікування гідраденіту. В ході операції запалена зона обробляється антисептиком, потім виконується розріз залози для дренажу гною. Проводиться повторна антисептична обробка, потім накладається стерильна пов’язка. Якщо утворилося кілька гнійних вогнищ, лікар одночасно розкриває їх всі, роблячи широкий розріз тканин.
Якщо часто повторюється гідраденіт, хірургічне лікування проводять у два етапи:
- На першому етапі лікар розкриває гнійник і видаляє всю запалену клітковину. Рана повинна гоїтися у відкритих умовах із застосуванням антибіотиків.
- Коли запальний процес стихає і з’являється грануляційна тканина, проводиться пересадка шкіри
Якщо ігнорувати гідраденіт, ускладнення можуть виникнути такі (в разі поширення інфекції):
- абсцес;
- флегмона;
- сепсис.
Тому не варто практикувати самолікування. При перших ознаках хвороби варто відразу записатися на консультацію до фахівця.
Прогноз при лікуванні гідраденіту
Прогноз лікування гідраденіту залежить від стадії захворювання, своєчасності звернення до лікаря та індивідуальних особливостей пацієнта.
В цілому, при ранній діагностиці та комплексному лікуванні прогноз сприятливий. Сучасні методи дозволяють досягти тривалої ремісії та значно покращити якість життя пацієнтів.
Фактори, що впливають на прогноз:
- Стадія захворювання: На ранніх стадіях, коли запалення обмежене одиночними вузликами, лікування проходить успішніше. У запущених випадках, з утворенням абсцесів та свищів, лікування складніше та може потребувати хірургічного втручання.
- Наявність супутніх захворювань: Цукровий діабет, ожиріння, гормональні порушення можуть ускладнювати перебіг гідраденіту та погіршувати прогноз.
- Дотримання рекомендацій лікаря: Важливу роль відіграє ретельне дотримання рекомендацій лікаря щодо гігієни, застосування ліків та способу життя.
- Індивідуальні особливості організму: Імунний статус, схильність до алергічних реакцій та інші фактори також можуть впливати на ефективність лікування.
Методи лікування гідраденіту:
- Медикаментозна терапія: Антибіотики, протизапальні препарати, імуномодулятори.
- Місцеве лікування: Антисептичні розчини, мазі, компреси.
- Фізіотерапія: Лазерна терапія, УВЧ, магнітотерапія.
- Хірургічне лікування: Видалення уражених ділянок шкіри та підшкірної клітковини.
Засоби для місцевого лікування
Місцеве лікування відіграє важливу роль у контролі симптомів та запобіганні ускладнень. Ось деякі засоби для місцевого лікування гідраденіту:
Антисептики:
- Розчин хлоргексидину: Допомагає знищити бактерії на поверхні шкіри та запобігти інфікуванню.
- Розчин мірамістину: Має широкий спектр антимікробної дії, включаючи активність проти стафілококів та стрептококів.
- Перекис водню: Використовується для очищення рани та видалення гною.
Антибактеріальні мазі:
- Мазь з мупіроцином: Ефективна проти стафілококів, включаючи метицилін-резистентний золотистий стафілокок (MRSA).
- Мазь з гентаміцином: Широкий спектр дії проти багатьох бактерій.
- Комбіновані мазі: Містять антибіотик та кортикостероїд для зменшення запалення та свербежу.
Інші засоби:
- Резорцин: Має антисептичну та протизапальну дію.
- Іхтіолова мазь: Сприяє розкриттю гнійників та витягуванню гною.
- Компреси з димексидом: Зменшують запалення та біль.
Гідраденіт ускладнення
Гідраденит, запальне захворювання потових залоз, може призвести до ряду ускладнень, особливо якщо його не лікувати або лікувати неправильно. Ось деякі з них:
- Рецидиви: Гидраденит має тенденцію до рецидивів, тобто повторної появи запалення після лікування. Це може призвести до хронічного перебігу захворювання.
- Абсцеси та флегмони: Запалення може поширюватися на навколишні тканини, утворюючи гнійні порожнини (абсцеси) або розлите гнійне запалення (флегмони).
- Рубці та свищі: Після загоєння гидраденита можуть залишатися рубці, які іноді призводять до контрактур (обмеження рухливості) або косметичних дефектів. Також можуть утворюватися свищі – патологічні канали, що з’єднують запалені ділянки зі шкірою або внутрішніми органами.
- Лімфаденіт: Запалення лімфатичних вузлів, що може супроводжуватися болем та набряком.
- Сепсис: У рідкісних випадках інфекція може потрапити в кров і викликати сепсис – загрозливий для життя стан.
- Анемія: Хронічне запалення може призвести до анемії, що проявляється слабкістю, втомою та блідістю.
- Психологічні проблеми: Хронічний перебіг гидраденита, рецидиви, біль та косметичні дефекти можуть негативно впливати на психологічний стан пацієнтів, призводячи до депресії, тривоги та соціальної ізоляції.
Профілактика захворювання
Основна профілактика гідраденіту – це дотримання правил особистої гігієни. Щоб попередити запалення потових залоз, необхідно стежити за чистотою шкіри, регулярно робити водні процедури, щодня змінювати нижню білизну.
Щоб не розвинувся гідраденіт, профілактика повинна включати і дотримання наступних правил:
- Зміцнюйте імунітет, виключіть переохолодження.
- Слідкуйте за вагою. При необхідності схудніть.
- Не використовуйте щодня антиперспіранти.
- Намагайтеся часто не голитися в інтимних зонах і під пахвами.
- Вчасно лікуйте інші інфекційні захворювання.
Якщо будете стежити за чистотою тіла та загальним станом здоров’я, запалення потових залоз вдасться попередити.