Пошкодження м’яких тканин

Під впливом механічних, термічних, електричних та інших факторів можуть виникати ушкодження м’яких тканин. Проявляються вони по-різному: практично не доставляють дискомфорту або істотно погіршують якість життя.

Пошкодження м’яких тканин можна отримати в різних життєвих ситуаціях (на роботі, в побуті, під час аварій та інших подій). Відкриті ушкодження м’яких тканин несуть в собі особливу небезпеку, оскільки існує ризик приєднання інфекції. Однак і закриті ушкодження м’яких тканин в деяких випадках здатні викликати важкі ускладнення, якщо вчасно не надали медичну допомогу. Наслідки безпосередньо залежать від ступеня пошкодження і його характеру.

Класифікація ушкоджень м’яких тканин

За характером пошкодження застосовується така класифікація ушкоджень м’яких тканин:

• Закриті. Характеризуються тим, що порушення цілісності шкірних покривів і слизових оболонок відсутні.
• Відкриті. Відрізняються тим, що мають порушення шкірного покриву і слизових. Через ризик інфікування вимагають особливої ​​уваги навіть при невеликих розмірах.

Залежно від походження закриті й відкриті ушкодження м’яких тканин бувають наступних видів:

• виробничі (отримані на підприємстві, при виконанні сільськогосподарських робіт та ін.);
• невиробничі (можуть бути транспортними, побутовими, спортивними та іншими);
• умисні (нанесені в результаті бійок, збройного нападу, пострілів та ін.).

Відкриті пошкодження м’яких тканин – це рвані та різані рани, а також травми, отримані в результаті опіків, обморожень та інших чинників впливу з порушенням цілісності шкірного покриву.

Закриті пошкодження м’яких тканин бувають декількох видів:

• Удари. Зазвичай супроводжуються болем і гематомами. Виникають в результаті удару тіла об тупий не гострий предмет.
• Розтягнення. Характеризуються пошкодженням тканин в результаті впливу двох сил, що впливають в різних напрямках.
• Струс. Виникає при одночасному сильному ударі або при впливі постійних вібрацій.
• Здавлювання. З’являється в результаті тривалого тиску важкого предмета на ділянку тіла. Найнебезпечнішим варіантом вважається здавлювання кровоносних судин, що може привести до некрозу тканин через кисневе голодування.
• Розрив. Механізм виникнення такий же, як при розтягненні, але відрізняється тим, що м’язові волокна розриваються під навантаженням, а не залишаються цілісними.

Травматичні пошкодження м’яких тканин: симптоми

Травматичні пошкодження м’яких тканин можуть мати різні симптоми в залежності від ступеня впливу негативних чинників, локалізації та інших нюансів.

У більшості випадків супроводжуються такими проявами:

• біль в зоні ураження;
• набряклість м’яких тканин;
• поява гематом, почервоніння, синюшності шкірних покривів та ін.

Часто травматичні ушкодження м’яких тканин ускладнюють рухливість пошкодженої частини тіла або роблять переміщення неможливим. Особливо часто таке трапляється при розтягненнях і розривах.

Відкриті рани м’яких тканин, крім перерахованих симптомів, у більшості випадків супроводжуються кровотечею. Якщо при обробці не дотримуватися правил антисептики, рани м’яких тканин можуть загноїтися через приєднання інфекції.

Пошкодження м’яких тканин: лікування

Якщо є неглибоке пошкодження м’яких тканин обличчя чи іншої частини тіла, травми заживають самостійно за рахунок регенерації клітин. Може знадобитися консервативна терапія в залежності від наявних симптомів, наприклад, застосування знеболюючих препаратів або ліків, які прискорюють відновлення тканин.

• При рваних і глибоких різаних ранах може знадобитися накладення швів. Попередньо проводиться антисептична обробка.
• При великих відкритих ранах необхідне хірургічне закриття дефектів м’яких тканин.
• При серйозних переломах або дробленні кісток може знадобитися установка металевих конструкцій, накладання шин або інших допоміжних пристроїв.

Якщо у пацієнта закриті ушкодження м’яких тканин, загальна хірургія може і не знадобитися, хоча рішення про методи лікування приймається в кожному випадку індивідуально. У випадках, коли присутнє серйозне пошкодження м’яких тканин, хірургія допоможе швидко та ефективно позбутися від травми, попередити появу естетичних дефектів (рубців та ін.), а також інших ускладнень