1. Причини хімічного опіку
2. Речовини, що спричиняють опік
3. Ступені хімічних опіків
4. Симптоми
   1. Хімічні опіки очей характеризуються
   2. Хімічні опіки від проковтування
5. Діагностика глибини ураження
6. Перша допомога в разі хімічного опіку
7. Лікування хімічного опіку
8. Що не можна робити при хімічному опіку
9. Ускладнення хімічних опіків
10. Прогноз у разі хімічних опіків
11. Що потрібно зробити в разі опіків у домашніх умовах насамперед
12. Профілактика хімічних опіків
13. Джерела

Хімічний опік - це ушкодження шкірного покриву або слизових оболонок, внаслідок впливу агресивних хімічних речовин.

Під час хімічних опіків речовини проникають у тканини і можуть тривалий час чинити ушкоджувальну й токсичну дію на тканини та весь організм загалом.

Хімічні опіки трапляються набагато рідше за термічні і становлять 1.5% в структуру всіх опіків і частіше мають обмежений, локальний характер.

Причини хімічного опіку

Хімічні опіки виникають внаслідок впливу впливу на шкіру або слизові їдких металів. лугів, кислот, фосфору, окислювачів, спричиняючи різні за глибиною ушкодження

• 51 % усіх хімічних опіків спричиняються кислотами
• 21 % хімічних опіків спричиняються лугами
• 28 % - це хімічні опіки внаслідок впливу всіх інших речовин

Речовини, що спричиняють опік

Загроза отримати хімічний опік існує як на виробництві, так і вдома.

Будь-хто, хто працює з хімічними речовинами, наражається на ризик хімічних опіків, зокрема:

• Будівельники.
• Заводські робітники.
• Фермери.
• Лаборанти.
• Механіки.
• Військовослужбовці.
• Сантехніки.

Наприклад, до складу побутових мийних речовин часто входять кислоти і луги. Усі побутові хімічні продукти, починаючи від засобів для чищення плит і раковин, до закінчуючи різними засобами для виведення плям, містять гідроксиди і карбонати.

У хімічній промисловості опіки частіше спричиняються кислотами (43%), рехе лугами - 23%.

Речовин, що спричиняють хімічні опіки, дуже багато. Деякі з найбільш поширених:

• Акумуляторна кислота.
• Відбілювати.
  
• Мийні засоби.
  
• Очисники каналізації.
  
• Добрива.
  
• Релаксанти для волосся.
  
• Очисники металу та засоби для видалення іржі.
  
• Змивки фарби.
  
• Пестициди.
  
• Санітайзери та дезінфікуючі засоби.
  
• Хімія для басейнів.
  
• Чистячі засоби для унітазів.
  
• Вологий цемент.
  

Ступені хімічних опіків

Особливістю хімічних опіків є тривалість їхньої дії, якщо їх вчасно не видалити зі шкіри. Хімічні речовини продовжують руйнувати тканини доки їх не нейтралізовано і не зменшено їхню концентрацію.

Тому хімічний опік з часом може тільки прогресувати, особливо якщо не знято одяг постраждалого, просочений агресивною речовиною.

Тяжкість хімічного опіку визначається такими чинниками:

• Природою хімічної речовини
• Концентрацією хімічної речовини
• Тривалістю впливу
• Ступенем проникнення в тканини
• Механізмом дії

Хімічні опіки класифікуються, як і термічні опіки, залежно від ступеня ушкодження шкіри та нижчих тканин:

• Опіки першого ступеня вражають тільки зовнішній шар шкіри, так званий епідерміс. Шкіра має червоний і болючий вигляд, але, як правило, незворотних ушкоджень немає.
• Опіки другого ступеня поширюються на другий шар шкіри, званий дермою. Характеризуються утворенням пухирів.
• Опіки третього ступеня проходять через усі шари шкіри і можуть пошкодити тканини під нею. Ділянка пошкодження може виглядати чорною або білою (струп) залежно від характеристик ушкоджувального агента. Оскільки пошкоджуються нерви, може бути відсутній біль.

Симптоми

До найбільшого ризику опіків схильні немовлята та люди похилого віку. Хімічні опіки найчастіше трапляються:

• Маленькими дітьми, які активно вивчають навколишнє середовище
• Люди, чия робота пов'язана з контактом із хімічними речовинами

Деякі симптоми хімічних опіків

1. Область хімічного опіку чітко окреслена
2. Колір ураженої шкіри залежить від кольору ушкоджувальної рідини
3. У разі опіку сірчистою кислотою спочатку утворюється струп білого кольору, який потім темніє, до коричневого або чорного кольору
4. При опіках соляною кислотою, струп має жовтий колір.
5. При опіку азотною кислотою струп має жовто-зелений колір.
6. Опік фенолом - спочатку білий струп, потім струп мідного кольору
7. При опіку концентрованим розчином перекису водню - струп білого кольору

Хімічні опіки на шкірі спричиняють:

• Утворення пухирів (пухирів) або струпа.
• Біль.
• Лущення шкіри.
• Почервоніння (гіперемію).
• Зміну кольору шкіри при опіках низкою речовин.
• Припухлість.

Хімічні опіки очей характеризуються:

• Нечітким зором.
• Набряком повік.
• Болем.
• Почервонінням.
• Поколюванням або печінням
• Сліпотою (у важких випадках).

Хімічні опіки від проковтування хімічних речовин можуть спричинити:

• Сильний біль у грудях, за грудиною.
• Кашель.
• Утруднене мовлення (дисфонія).
• Слиновиділення.
• Охриплість голосу.
• Низький артеріальний тиск (гіпотонія) - симптом опікового шоку.
• Нудота і блювота або блювота кров'ю.
• Біль у роті та горлі (особливо під час ковтання).
• Перфорації (отвір) у шлунку, стравоході або рогівці (при опіку ока).
• Задишка (диспное).
• Набряк верхніх дихальних шляхів

Діагностика глибини ураження

Зазвичай діагностувати хімічні опіки можна за ураженням шкіри та анамнезом (історією) отримання опіку, досліджуючи розмір, глибину та інші характеристики опіку.

До додаткових методів належать

• Аналізи крові: загальний аналіз крові та інші лабораторні аналізи.
• Ендоскопічне дослідження стравоходу і шлунка: проводиться якщо пацієнт проковтнув хімічну речовину.
  
• Огляд очей: офтальмолог досліджує стан очей і функцію (гостроту) зору. Перевіряється наявність ознак втрати зору, визначається глибина опіку.
• Візуалізація за допомогою комп'ютерної томографії (КТ або МРТ): візуалізаційні дослідження допомагають виявити ушкодження всередині тіла внаслідок проковтування хімічної речовини, особливо перфорації в стравоході або шлунку.

Перша допомога в разі хімічного опіку

Щойно стався хімічний опік, необхідно надати першу допомогу.

• Зняти забруднений одяг
• Промити уражену ділянку великою кількістю води. Промивати не менше 20 хвилин, стежачи за тим, щоб вода не потрапила на незачеплені ділянки шкіри.
• Доведено, що промивання проточною водою, отримане протягом 10 хвилин після опіку, знижує тяжкість рани і час перебування в стаціонарі.
• Постарайтеся переконатися, що вода може легко стікати з ураженої ділянки, не накопичуючись на шкірі. Використовуйте тільки воду
• Використовуйте рукавички або інші захисні матеріали, щоб закрити руки і, якщо можливо, акуратно зріжте одяг, такий як футболки, а не стягуйте їх через голову
• Не протирайте шкіру, оскільки це може призвести до поширення інфекції
• Якщо хімічна речовина засохла, струсіть її зі шкіри

Хімічні опіки за участю металів (літій, калій, натрій і магній) не можна промивати водою, оскільки це може призвести до хімічної реакції, що посилює опік. Ці види хімічного опіку слід просочити мінеральною олією, очікуючи на медичну допомогу.

Лікування хімічного опіку

Людям із легкими хімічними опіками госпіталізація не потрібна. У разі важчих опіків пацієнти повинні отримувати лікування, як у разі типового термічного опіку. У деяких ситуаціях може бути дано антидот для нейтралізації та для протидії хімічному агенту, що викликає подразнення.

Наприклад, опіки плавиковою кислотою слід негайно обробляти гелем глюконату кальцію, що наноситься кожні 15 хвилин, тому гель слід зберігати на відповідних робочих місцях.

Основними лікувальними цілями лікування опікових ран є:

• Уважно стежити за раною
• Тримати рани в чистоті
• Запобігти висиханню рани
• Контролювати приєднання вторинної інфекції.

Якщо опік серйозний, пацієнт проходить лікування в спеціалізованому опіковому відділенні.

Деяким пацієнтам може знадобитися операція з видалення обпеченої ділянки шкіри і заміни її ділянкою шкіри (трансплантатом), взятою з іншої частини вашого тіла.

Для повного загоєння більш серйозних і глибоких опіків можуть знадобитися місяці або навіть роки, і зазвичай залишаються видимі рубці. У деяких випадках глибина і розташування опіку також можуть призвести до таких проблем, як втрата зору або обмежене використання кінцівок чи м'язів.

Що не можна робити при хімічному опіку

Слабкі опіки

Незначні опіки, що вражають зовнішній шар шкіри та частину нижчого шару тканини, зазвичай заживають за умови гарного постійного догляду за опіками, залишаючи мінімальні рубці.

Пов'язку потрібно буде регулярно перевіряти і міняти доти, доки опік повністю не загоїться, щоб запобігти інфекції.

Важкі опіки

Якщо опік серйозний, вас можуть направити до спеціалізованого опікового відділення.

Деяким пацієнтам може знадобитися операція з видалення обпеченої ділянки шкіри і заміни її ділянкою шкіри (трансплантатом), взятою з іншої частини вашого тіла. Докладніше - методи пластичної хірургії для отримання додаткової інформації.

Для повного загоєння більш серйозних і глибоких опіків можуть знадобитися місяці або навіть роки, і зазвичай залишаються видимі рубці. У деяких випадках глибина і розташування опіку також можуть призвести до таких проблем, як втрата зору або обмежене використання кінцівок чи м'язів.

Ускладнення хімічних опіків

У деяких пацієнтів, які перенесли важкі хімічні опіки, можуть виникнути ускладнення, зокрема:

• спотворення
• втрата кінцівок
• інфікування, розвиток сепсису
• рубцювання
• пошкодження м'язів і тканин
• розвиток депресії

Прогноз у разі хімічних опіків

Більшість легких хімічних опіків загоюються, не залишаючи шрамів. Однак довгострокові наслідки важких хімічних опіків можуть включати:

• Рак шкіри, шлунка або стравоходу.
• Стриктури стравоходу (звуження стравоходу, іноді через рубцювання).
• Перфорації (отвори) у шлунку, стравоході або рогівці.
• Шрами.
• Зміна кольору шкіри.
• Втрата зору

Що потрібно зробити в разі опіків у домашніх умовах насамперед

Для лікування опіку першого ступеня рекомендується:

1. Охолодити опік. Негайно занурте опік у прохолодну воду з-під крана або накладіть холодні вологі компреси. Робіть це близько 10 хвилин або поки біль не вщухне.
2. Накрийте опік стерильною пов'язкою. Якщо утворилися пухирі, дайте їм зажити самостійно, не закриваючи ділянку. Не розкривайте пухирі.
3. Прийом безрецептурних знеболювальних. Парацетамол або ібупрофен можуть полегшити біль і зменшити запалення.
4. Захистіть ділянку від сонця. Щойно опік загоїться, захистіть ділянку від сонця, знайшовши тінь, вдягнувши захисний одяг або нанесіть водостійкий сонцезахисний крем широкого спектра дії з SPF 30 або вище. Це допоможе звести до мінімуму утворення рубців, оскільки почервоніння від опіку іноді зберігається протягом кількох тижнів.

Опіки першого ступеня зазвичай загоюються самостійно без лікування у лікаря. Однак, якщо опік першого ступеня дуже великий, якщо потерпілий - немовля, дитина до 12 років або літня людина, або якщо ви вважаєте, що опік серйозніший, негайно зверніться до спеціалізованого опікового відділення.

Профілактика хімічних опіків

Запобігти хімічним опікам можна таким чином:

• Завжди читайте та дотримуйтесь інструкцій під час використання продуктів, що містять хімічні речовини.
• Завжди надягайте захисні рукавички та захисні окуляри під час використання або зберігання хімікатів.
• Зверніть увагу на всі попередження на упаковці.
• Завжди мийте руки після використання хімічного продукту.
• Переконайтеся, що всі контейнери з хімічними речовинами марковані.
• Завжди зберігайте хімікати в безпечному місці. Це має бути поза досяжністю дітей.

Джерела

1. Acid and chemical burns, https://www.nhsinform.scot/illnesses-and-conditions/injuries/skin-injuries/acid-and-chemical-burns
2. Chemical burn, https://dermnetnz.org/topics/chemical-burn
3. Chemical burns – first aid and treatment,https://www.healthdirect.gov.au/chemical-burns
4. Зображення, https://dermnetnz.org/topics/chemical-burn